І прийде день — не стане майбуття,
Лише великі і нестримні хвилі
Літатимуть в порожньому ефірі.
В той день зупинить біг саме життя.

І всесвіт, що здригнеться від подій,
Свій подих лиш на хвильку призупинить,
Прикриє очі, добрі, темно-сині,
Й порине в вічний сон цікавий свій.

І зімкнуться у крапку простір й час,
Нічого, що було, уже не буде.
Пірнуть у вічність там боги і люди
На лезі потойбічного меча.